У Гефсіманському саду продав Ісуса Юда,
І слуги книжників ведуть, ведуть його до суду.
«В народі сіяти розбрат Тобі ніяк не гоже,
Скажи» - спитав Його Пилат: « Чи дійсно Ти Син Божий?
Мовчиш!? Хто рот Тобі зв*я зав, призвав до непокори!?»
Йому у відповідь сказав Христос: « Це ти говориш.»
І засудив Пілат Христа, через розп*яття стратить,
І на Голгофу, до хреста, ведуть, що би проп*яти.
Кат забива залізний цвях в Іісусові долоні,
А з-під колючого вінця стікає кров на скроні.
Так, на хресті вмирає Бог, а книжники радіють:
«Прости їх Батьку мій, Спаси! Не відають що діють!»
Біль душу Матері пече, (хоч відала все, знала),
Та кров, не сльози із очей, із серця витікала.
Завбачив учня у юрбі і став йому казати:
«Цю Жінку бачиш? Хай Тобі Вона віднині Мати!»
Сказав і Матері Своїй, і чули це всі люди:
«Жено, це учень любий Мій, Тобі він Сином буде!»
І крикнув:-«Батьку віддаю Свій Дух у Твої руки!»
На груди голову Свою схилив, скінчились муки.
І враз стемніло, затряслась земля, аж ген, у храмі.
Завіса навпіл розтялась,свідоцтво тої драми.
«Він славу за життя здобув!»-це сотник із сторожі
Сказав: «Розп*ятий був воістину Син Божий!»
Те, що пророк проголосив збулось, бо мало статись,
А з того часу Божий Син Спасителем став зватись.
Бо всіх людей від смерті спас, хто в аді був і в мирі,
Небесний рай відкрив для нас, для кожного, по Вірі.
Три іпостасі, Бог Один на вік віків є спільно,
Бог-Дух Святий, Отець і Син, то Трійця неподільна.
З Божою допомогою прихожанин
Свято- Володимирського храму у місті Сіднеї
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 5913 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
1) "Красавица и Чудовище" 2002г. - Сергей Дегтярь Это первое признание в любви по поводу праздника 8 марта Ирине Григорьевой. Я её не знал, но влюбился в её образ. Я считал себя самым серым человеком, не стоящим даже мечтать о прекрасной красивой девушке, но, я постепенно набирался смелости. Будучи очень закомплексованным человеком, я считал, что не стою никакого внимания с её стороны. Кто я такой? Я считал себя ничего не значащим в жизни. Если у пятидесятников было серьёзное благоговейное отношение к вере в Бога, то у харизматов, к которым я примкнул, было лишь высокомерие и гордость в связи с занимаемым положением в Боге, так что они даже, казалось, кичились и выставлялись перед людьми показыванием своего высокомерия. Я чувствовал себя среди них, как изгой, как недоделанный. Они, казалось все были святыми в отличие от меня. Я же всегда был в трепете перед святым Богом и мне было чуждо видеть в церкви крутых без комплексов греховности людей. Ирина Григорьева хотя и была харизматичной, но скромность её была всем очевидна. Она не была похожа на других. Но, видимо, я ошибался и закрывал на это глаза. Я боялся подойти к красивой и умной девушке, поэтому я общался с ней только на бумаге. Так родилось моё первое признание в любви Ирине. Я надеялся, что обращу её внимание на себя, но, как показала в дальнейшем жизнь - я напрасно строил несбыточные надежды. Это была моя платоническая любовь.